Маріанська западина розташована не посередині океану, як часто уявляють, а поблизу ланцюга островів — Маріанських островів, від яких і отримала свою назву. Це найглибша точка на поверхні Землі, і знаходиться вона в західній частині Тихого океану, приблизно за 200 кілометрів на схід від Маріанських островів. Глибина в найнижчій точці — ділянці під назвою Безодня Челленджера — перевищує 11 000 метрів. Це глибше, ніж найвища гора планети у висоту.
Точне географічне розташування западини
Якщо говорити про координати, Маріанська западина простягається між приблизно 11° і 18° північної широти та 142° і 145° східної довготи. Це ставить її в регіон, де сходяться кілька тектонічних плит — і саме це пояснює, чому тут утворилася така глибока западина. Тихоокеанська плита занурюється під Маріанську плиту, і в місці цього занурення земна кора прогинається вниз, утворюючи жолоб.
Якби гору Еверест помістити на дно Маріанської западини, її вершина не досягла б поверхні води — між нею та поверхнею залишалося б ще понад кілометр води.
Де саме в Тихому океані
Тихий океан — найбільший на планеті, і Маріанська западина займає його саме західну частину. Вона знаходиться поблизу Філіппін і Японії: від Токіо до западини приблизно 2 500 кілометрів на південь. Найближча суша — острів Гуам, приблизно за 300 кілометрів на захід. Це американська територія, і саме через неї зазвичай організовують наукові експедиції до западини.
Що таке Безодня Челленджера
Безодня Челленджера — це конкретна ділянка всередині Маріанської западини, яка є найглибшою точкою. Назву вона отримала на честь британського дослідницького судна HMS Challenger, яке вперше виміряло цю глибину ще в 1875 році. Вся Маріанська западина — це жолоб довжиною близько 2 500 кілометрів, але саме Безодня Челленджера — маленький овальний западний фрагмент жолобу — є абсолютним рекордсменом за глибиною.
Як формувалася западина і чому саме тут
Розташування Маріанської западини — не випадковість. Весь цей регіон є зоною субдукції: місцем, де одна тектонічна плита повільно «пірнає» під іншу. Тихоокеанська плита рухається на захід і занурюється під Філіппінську плиту. Там, де відбувається це занурення, утворюється глибоководний жолоб.
Роль тектоніки плит
Процес субдукції відбувається дуже повільно — кілька сантиметрів на рік. Але за мільйони років це призвело до формування одного з найглибших і найдовших жолобів на планеті. Саме тому поряд із западиною є вулканічна активність і сейсмічна нестабільність — підземні землетруси в цьому регіоні не рідкість.
Вік і еволюція жолобу
Маріанський жолоб — один із найстаріших ділянок океанічного дна. Вік Тихоокеанської плити в цьому місці оцінюється в десятки мільйонів років. Чим старіша плита, тим вона щільніша і важча, тим глибше вона занурюється — це ще один чинник, що пояснює таку екстремальну глибину саме тут, а не в інших зонах субдукції.
Поширене уявлення
Маріанська западина — посередині Тихого океану
Як насправді
Западина знаходиться у західній частині Тихого океану, майже біля берегів Філіппін і Японії, а не в його центрі.
Поширене уявлення
Маріанська западина — єдине настільки глибоке місце в океані
Як насправді
В інших океанах також є глибоководні жолоби — Пуерто-Риканський, Яванський, Філіппінський. Маріанська западина є найглибшою, але не єдиною ультраглибокою точкою на планеті.
Поширене уявлення
Маріанська западина — це темна безжиттєва яма
Як насправді
На різних глибинах западини виявлено живих організмів — бактерій, равликів, ракоподібних. Умови екстремальні, але не позбавлені життя.
Як людство досліджує це місце
Дістатися до Маріанської западини складно з кількох причин: колосальний тиск на глибині, темрява, низька температура і величезна відстань від поверхні. Перше пілотоване занурення відбулося ще в 1960 році, але після цього люди досягали дна лише кілька разів — настільки це технічно складно.
Організації, що досліджують западину
Основний внесок у дослідження Маріанської западини зробили американські і японські наукові установи. Саме японський безпілотний апарат Kaiko у 1995 році виміряв глибину западини з великою точністю. Американські дослідники також неодноразово спускали автономні апарати, щоб відібрати зразки ґрунту й зафіксувати організми.
Чому дно западини досі мало вивчене
Попри всі технологічні досягнення, реально досліджена лише мала частина дна Маріанської западини. Це пояснюється не лише технічними труднощами, а й логістикою: дістатися до місця, зануритися, провести роботу і повернутися — все це коштує величезних ресурсів. Більшість даних досі отримано з невеликих ділянок у межах Безодні Челленджера.
Поширена помилка — вважати, що Маріанська западина вже достатньо вивчена, бо про неї багато пишуть. Насправді рівень її дослідженості значно нижчий, ніж, наприклад, поверхні Місяця. Це означає, що значна частина того, що там відбувається — які організми живуть, як влаштований рельєф дна — залишається невідомою.
Де знаходиться Маріанська западина — питання просте лише на перший погляд. За ним стоїть складна геологічна картина: зіткнення плит, мільйони років субдукції і унікальна позиція між кількома острівними ланцюгами у western Pacific. Саме ця комбінація зробила цей куток океану найглибшим місцем на Землі.
